10 відповідей Головного управління ДПСС в Запорізькій області на питання щодо системи НАССР на підприємстваї харчової промисловості

10 відповідей Головного управління ДПСС в Запорізькій області на питання щодо системи НАССР на підприємстваї харчової промисловості

розміщено в: Матеріали | 0
 
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі ЗУ № 771) оператори ринку зобов’язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
 
В пункті 55 частини першої ЗУ № 771 зазначено, що оператором ринку харчових продуктів також вважається агропродовольчий ринок.
 
Тому, агропродовольчий ринок повинен розробити, ввести в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
 
Постановою Кабінету міністрів України № 896 від 31 жовтня 2018 року затверджений «Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності оператора ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою України з питань безпечності та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від її провадження».
 
Наразі, відповідно акту категоризації потужності – агропродовольчого ринку у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів визначено ВИСОКИЙ ступінь ризику від провадження господарської діяльності та передбачена періодичність здійснення планових заходів державного контролю потужності у формі інспектування – не більше трьох разів на рік, у формі аудиту – не більше одного разу на рік.
 
Аудит постійно діючих процедур заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, передбачає перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі: документації; ведення записів; процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів; системи внутрішнього контролю оператора ринку; коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; кваліфікації персоналу.
 
Під час аудити інспектором здійснюється незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети, а саме виробництво та/або обіг харчових продуктів безпечних для життя та/або здоров’я людини або тварини.
Відповідно статті 25 ЗУ № 771 всі оператори ринку, які здійснюють діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів мають зареєструвати свою потужність. Агропродовольчий ринок має експлуатаційний дозвіл, але оператор ринку здійснює державну реєстрацію кіоску, кафе, торгового місця – потужності, яку він орендує за договором з агропродовольчим ринком, тобто перебуває на території ринку.
 
Оператори ринку харчових продуктів, які здійснюють свою діяльність на території агропродовольчого ринку повинні пройти державну реєстрацію в Держпродспоживслужбі. Такі оператори ринку, відповідно до критеріїв за яким оцінюють ступінь ризику мають НЕЗНАЧНИЙ ступінь ризику. На таких потужностях передбачена періодичність здійснення планових заходів державного контролю потужності у формі інспектування – не більше одного разу на два роки, у формі аудиту – не проводиться.
 
 
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво не вимагається застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Це ті оператори ринку, які займаються виробництвом та вирощуванням продукції, у тому числі збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір врожаю диких рослин.
 
Якщо оператор ринку після збору врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальства та збору врожаю диких рослин здійснює приймання, зберігання та відвантаження цих харчових продуктів, то впровадження процедур заснованих на принципах НАССР потрібно, оскільки, згідно ЗУ № 771, така діяльність виходить за поняття первинного виробництва.
 
 
Відповідно до частини 4 статті ЗУ № 771 вимоги щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я споживачів.
 
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Наказу міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012р. № 590 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» на потужностях з незначним ступенем ризику (не здійснюються підготовка, обробка чи переробка харчових продуктів) небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов – основні умови безпечності харчових продуктів та діяльність, необхідні для підтримання гігієни навколишнього середовища у всьому ланцюгу і придатні для виробництва та постачання безпечних кінцевих продуктів і безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також поводження з ними. У таких випадках є достатнім застосування лише принципу 1 системи НАССР «Аналіз небезпечних факторів» і дозволяється не використовувати інші принципи системи НАССР.
 
До таких потужностей можуть належати (перелік не є вичерпним):

  • рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі);
  • потужності, що здійснюють приготування та продаж напоїв (бари, кав’ярні тощо);
  • потужності, що здійснюють прості технологічні операції з підготовки харчових продуктів (наприклад, нарізання), за умови
  • забезпечення програмами-передумовами належного проведення таких операцій;
  • потужності, що транспортують чи зберігають попередньо запаковані харчові продукти або продукти, які не псуються швидко (довготривалого зберігання).

 

 
Відповідно Наказу міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012р. № 590 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» програми-передумови системи НАССР мають охоплювати такі процеси:

  • належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;
  • вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;
  • вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;
  • безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
  • чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь);
  • здоров’я та гігієна персоналу;
  • захист продуктів від сторонніх домішок; поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;
  • контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби;
  • зберігання та використання токсичних сполук і речовин;
  • специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;
  • зберігання та транспортування;
  • контроль за технологічними процесами;
  • маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

 
Настанови з належних практик – це ефективний спосіб подолання труднощів при впровадженні процедур НАССР операторами ринку, до яких можна застосовувати спрощений підхід.
 
Використання настанов з належних практик виробництва має допомагати операторам ринку контролювати небезпечні фактори і відповідати вимогам законодавства. Настанови розробляються представниками секторів харчової промисловості, де потужності мають проблеми з впровадженням процедур системи НАССР.
 
Настанови з кращих практик виробництва можуть бути розроблені для таких потужностей:

  • заклади громадського харчування, у тому числі у транспортних засобах (літаки, поїзди, судна);
  • заклади громадського харчування, які отримують готові харчові продукти від інших операторів ринку;
  • потужності, що здійснюють випічку і виготовлення солодощів;
  • заклади, що здійснюють зберігання, транспортування, перепакування без порушення цілісності споживчої упаковки;
  • заклади роздрібної торгівлі (магазини, де проводиться обвалювання, нарізання м’яса тощо).

 
Загальні настанови зі спрощеного підходу впровадження системи НАССР мають містити опис небезпечних факторів і бажаних заходів контролю, які є загальними для операторів ринку. Оператори ринку мають враховувати інші небезпечні фактори, що не описані у настановах. Ці фактори пов’язані з умовами середовища, планування потужності, особливостями технологічного процесу і не передбачається у загальних настановах. Використання загальних настанов не звільняє операторів ринку від обов’язкового дослідження усіх можливих небезпечних факторів та відповідних методів контролю.
 

 
За відсутність державної реєстрації потужності, або експлуатаційного дозволу потужності відповідно до законодавства передбачається відповідальність, передбачена статтею 65 ЗУ № 2042. Суми штрафу є фіксованими та розраховуються у прив’язці до мінімальної заробітної плати станом на 01 січня поточного року. Так, за відсутність державної реєстрації потужності для юридичних осіб штраф складає 20 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців – 11 мінімальних заробітних плат; за відсутності експлуатаційного дозволу потужності для юридичних осіб штраф складає 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців – 20 мінімальних заробітних плат.
 
Відповідно до статті 25 Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
 
Державна реєстрація потужностей здійснюється Держпродспоживслужбою шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.
 
Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до Держпродспоживслужби заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України  (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).
 
Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом Держспоживслужби в день її надходження.
 
Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
 
Оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним заяви про державну реєстрацію потужності територіальний орган Держпродспоживслужби не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації потужності або не надав копії такого рішення оператору ринку.
 
 
Планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю. Щорічний план державного контролю на наступний рік розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року та оприлюднюється на своєму офіційному веб-сайті.
 
Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.
 
За результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства територіальний орган Держпродспоживслужби видає розпорядчі документи відповідно до частин 8-9 статті 7 Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
 
 
Відповідно до статті 21 Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб’єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
 
У разі надходження такого звернення суб’єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов’язаний розглянути його в установленому законом порядку.
 

Думки читачів